Твердопаливні котли необхідні в тих місцях, де відсутня система газопроводу або навіть лінії електропередач. Такі котли створюють дуже гарне та комфортне опалення. Також вони можуть слугувати як додаткові котли, і допомагати при великих навантаженнях на основну опалювальну систему під час сильних заморозків. Як паливо для твердопаливних котлів використовують: кам’яне або буре вугілля, деревина. Існують моделі котлів, які працюють на торфі. Виходячи з цього, працюючи на дешевому виді палива, такі котли мають велику перевагу над іншими видами. Широкий вибір котлів пропонує фірма Котлант. З товарами можна ознайомитися на сайті http://kotlant.com/. Хоча такі котли і не залежать від газу або електроенергії, але повністю працювати автономно вони не здатні. Їм постійно необхідно проводити завантаження палива.
Варто сказати про таку модель твердопаливних котлів як сталева. Одним з видів сталевого твердопаливного котла є котел «пелетний». Такий котел працює на пресованих гранулах, вироблених з відходів деревообробної промисловості. Звичайно, такий вид котла дороговартісний, однак в роботі він повністю виправдовує своє грошове вкладення. Ці котли мають високий ККД (до 90%) і працюють в автономному режимі кілька тижнів, не вимагаючи постійного завантаження палива. Особливістю такого котла є те, що при перегріві зупинити роботу відразу не можливо, так як у нього інерційний процес згоряння. Тому, для захисту, необхідно встановлювати додаткове обладнання, наприклад теплообмінник. У разі перегріву котла, холодна вода, що надходить з водопроводу в теплообмінник, служить для охолодження.
Звичайний сучасний твердопаливний котел часто порівнюють з «буржуйкою». У них однотипний принцип дії. Адже в обох випадках відбувається згоряння палива в топці, і тепло, яке при цьому звільняється, служить для обігріву приміщення. Однак, твердопаливні котли (звичайного зразка), на відміну від буржуйок працюють без подачі палива кілька годин, то для безперебійної роботи «буржуйки» потрібно паливо вже через годину. Традиційні твердопаливні котли мають сталевий або чавунний теплообмінник. Обидва мають як позитивні якості в роботі, так і негативні. Сталевий теплообмінник має менший робочий корпус і він менш стійкий до випадання конденсату. Для них необхідністю є – підтримання температури не менше 65 градусів. Зате, чистка таких теплообмінників виконується набагато легше і швидше. У чавунних теплообмінниках завантаження здійснюється через передні дверцята, а це не зовсім зручне положення. Однак в роботі менш вибагливі і добре переносять температуру нижче 60 градусів.
Середній термін служби твердопаливного котла становить 15 років. Всі заводи-виробники таких котлів працюють у відповідності з прийнятими стандартами.
Коментарі