
Сталінка — народна назва цегляних житлових будинків, які будували від середини 1930-х до середини 1950-х років. У Києві їх шукайте в центральних районах і на відбудованому Хрещатику. Стеля — від 2,8 до 3,5 м, зовнішні стіни — від 65 см, квартири 1–4-кімнатні, двокімнатна — 44–70 м². Типового проєкту, як у хрущовок, немає: планування різниться від будинку до будинку.
Датування різниться за джерелами: 1930–1955 роки, від 1920-х до 1953 року, а з перехідними будинками (Вікіпедія) — до початку 1960-х. Масове будівництво згорнули наприкінці 1950-х, бо воно коштувало надто дорого.
Київ у війну майже повністю зруйнували. Конкурс на забудову Хрещатика оголосили 22 червня 1944 року, а до 1955 року основну забудову завершили. Того ж року постанова про усунення надмірностей прибрала з Хрещатика вежі, шпилі й арки. Серед київських сталінок — будинок на Хрещатику, 25 заввишки 73 м.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Роки будівництва | від середини 1930-х до середини 1950-х |
| Поверховість | за Вікіпедією, до 12, найчастіше 6–10 |
| Зовнішні стіни | цегла: близько 65 см за Вікіпедією; 60–100 см за оцінкою експерта з комунальної сфери |
| Внутрішні несучі стіни | цегла 25–38 см |
| Перекриття | дерев’яні балки або залізобетон; заводські плити — з початку 1950-х |
| Висота стелі | виміряно 2,8–3,2 м; у ЗМІ й оголошеннях 3–3,5 м |
| Квартир на майданчику | 2, 3 або 4 |
| Квартира | Загальна площа, м² | Мінімум житлової за нормами 1954 р., м² |
|---|---|---|
| 1-кімнатна | 32–50 | 18–22 |
| 2-кімнатна | 44–70 | 25–32 |
| 3-кімнатна | 57–85 | 36–50 |
| 4-кімнатна | 80–110 (за іншими даними 90–110) | 56–65 |
Кухня за нормами 1954 року — 7 м² у 1–3-кімнатних і 8 м² у 4-кімнатних квартирах (10 м² — у 5-кімнатних), у ринкових оглядах — 10–15 м². Точні цифри — у техпаспорті.
Несучі в сталінці зовнішні стіни, внутрішні цегляні стіни 25–38 см і сходова клітка; у частині будинків замість внутрішніх стін — колони. Ознаки несучої стіни: товщина від 25 см для цегли й позначка «несуча» в техпаспорті. Перегородки зазвичай із дощок із штукатуркою або гіпсобетону.
Джерела розходяться: одні пишуть, що перепланувати сталінку просто, інші — що важко через несучі стіни. Тому стіну визначає інженер. Несучу стіну не можна знести повністю, а ванну чи кухню — перенести над житловими кімнатами сусідів. Будь-яке перепланування потребує проєкту й погодження, а після нього — нового техпаспорта.
Товсті цегляні стіни повільно нагріваються й повільно віддають тепло. За оцінкою експерта з комунальної сфери, під час легких морозів (до близько −10 °C) сталінка без опалення лишається теплою 5–7 днів, а хрущовка вистигає за 36–48 годин. Високі стелі збільшують об’єм для опалення.
Тепло, за дослідженням ЛУН, втрачається через відсутнє утеплення, старі вікна, дах і мережі. Фасад утеплюють співвласники будинку, зазвичай через ОСББ; Фонд енергоефективності має для ОСББ програму часткового відшкодування витрат «Енергодім» — чи приймає вона зараз заявки, перевірте на сайті фонду. Експерт радить робити це при плюсовій температурі й після технічного обстеження. Даних про перегрів сталінок улітку в джерелах немає.
Виміряні значення — 2,8–3,2 м. У ЗМІ й оголошеннях пишуть 3–3,5 м, а за словами експерта в Телеграфі — до 3,5–4 м; експерт з комунальної сфери зауважує, що висоту часто перебільшують у спогадах. Точну цифру дасть рулетка.
44–70 м². Однокімнатні — 32–50 м², трикімнатні — 57–85 м².
У будинках вище 5–6 поверхів ліфт зазвичай був передбачений, у нижчих — ні. Чи він працює, дізнайтеся в ОСББ.
Несучу — ні. Ненесучу перегородку — лише за проєктом і погодженням; яка стіна яка, скаже інженер.
Шукаєте квартиру в сталінці? Перегляньте продаж квартир у Києві та оренду квартир у Києві. Останні оголошення:



Інші серії будинків — у розділі Планування квартир у Києві.
Дані перевірено в листопаді 2026 року.