
1-464 — загальносоюзна серія панельних будинків, розроблена 1958–1959 років в інституті «Гіпробудіндустрія». Серед хрущовок вона має найменші квартири: однокімнатна — 28–31 м², двокімнатна — 39–46 м², кухня — від 5 до 6,3 м², санвузол суміщений. Типово 5 поверхів, по 4 квартири на майданчику, висота поверху 2,7 м. Загальні риси хрущовок — на сторінці Хрущовка, тут — лише те, чим відрізняється 1-464.
Серію розробили 1958–1959 років. 1960 року проєкт доопрацювали, з’явилися креслення «А». У 1963–1964 роках інститут ЦНДІЕП житла створив покращену 1-464А з 3 квартирами на майданчику, а в 1965–1966 роках конструктивно переробив її в серію «Д».
Для Києва серію теж адаптували. Понад 100 будинків 1-464А-20 збудовано здебільшого в Києві, також у Дніпрі, Львові, Вінниці та інших містах — це «коробочки». У Києві їх зводили в 1964–1968 роках. Модифікацію 1-464А-52/12 на 12 поверхів будували лише в Києві, зокрема на Лісовому масиві та Виноградарі. П’ятиповерхівок 1-464 у Києві мало: їх називають у Відрадному й на Нивках.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Розробник | «Гіпробудіндустрія», 1958–1959 |
| Поверховість | 5 (типово), 9 (часто, з 1966), рідше 3 і 4; у модифікаціях 12 і 16 |
| Зовнішні стіни | одно- і тришарові залізобетонні панелі 21–35 см залежно від кліматичної зони |
| Перегородки і перекриття | перегородки 12 см, плити перекриття 10 см |
| Висота | поверх 2,7 м (стеля близько 2,5 м) |
| Квартир на майданчику | 4; у серії 1-464А — 3 |
| Ліфт | у 5-поверхових немає |
| Квартира | Загальна площа, м² | Житлова площа, м² | Кухня, м² |
|---|---|---|---|
| 1-кімнатна | 28–31 | 16–18 | від 5 |
| 2-кімнатна | 39–46 | 27–35 | 5,6–6,3 |
| 3-кімнатна | 55–62 | 40–47 | 5,6–6,3 |
Це площі базової серії; у конкретному будинку вони можуть відрізнятися. Точні цифри — у техпаспорті.
Серія 1-464 має перехресно-стінну схему: у базовому варіанті внутрішні стіни несучі, тому, за описом серії, перепланування обмежене. Зовнішні панелі мають 21–35 см, перегородки — 12 см. Орієнтир із ЗМІ: у панельних будинках несуча стіна — від 15 см, а в техпаспорті її позначають «несуча». Але перевіряє це інженер.
Несучу стіну не можна знести повністю, а мокру зону — перенести над житловими кімнатами сусідів. Будь-яке перепланування потребує проєкту й погодження, а після нього — нового техпаспорта.
За оцінкою експерта з комунальної сфери, хрущовки мають найгіршу теплоізоляцію серед житлового фонду й без опалення вистигають за 36–48 годин. Тепло, за дослідженням ЛУН, втрачається через тонкі панелі, неутеплені шви між ними й застарілі мережі. Розрахунковий строк служби хрущовок — 25 років експлуатації плюс 25 після обстеження, тобто 50 років.
Фасад утеплюють співвласники будинку, зазвичай через ОСББ; Фонд енергоефективності має для ОСББ програму часткового відшкодування витрат «Енергодім» — чи приймає вона зараз заявки, перевірте на сайті фонду. Експерт радить утеплювати при плюсовій температурі й після технічного обстеження: утеплення будинку наприкінці строку служби може виявитися марною витратою. За словами експертки в Телеграфі (травень 2026), хрущовки серії 1-464 — найгірший варіант для літа: плаский руберойдовий дах розжарюється до +60…+70 °C.
Типово 5, але часто 9 (з 1966 року), рідше 3–4. У Києві є ще 12-поверхова 1-464А-52/12.
39–46 м² загальної площі, 27–35 м² житлової, кухня 5,6–6,3 м².
1-464 — найменша за площею серія хрущовок, а в Києві найпоширеніша 1-480. Різницю й повний список серій дивіться на сторінці Хрущовка.
Несучу — ні. Ненесучу перегородку — лише за проєктом і погодженням. Яка стіна яка, визначає інженер.
Перегляньте продаж квартир у Києві та оренду квартир у Києві. Останні оголошення:



Інші серії будинків — у розділі Планування квартир у Києві.
Дані перевірено в листопаді 2026 року.