Закладання фундаменту – один з найважливіших етапів будь-якого будівництва. Існує декілька його типів. Розглянемо основні з них.

1. Стрічковий фундамент.

Цей тип дійсно нагадує стрічку, яка тягнеться по периметру всієї споруди. Підходить для будинків з цегли, блоків та дерева. Від типу будівництва може бути глибоко та мілкозаглиблений. Застосовується практично для будь-якого типу ґрунту за винятком легкопромерзаючого та пучинистого.

Розрізняють декілька видів стрічкового фундаменту – цегляний, бетонний, з бутового каменю.

Переваги:
– рівномірний розподіл ваги будівлі по всьому її периметру;
– відмінна опірність силам спучування ґрунту;
– мінімізація можливості просідання та перекосу стін.

Мінуси:
– вважається одним з найбільш затратних і тому вважається недоцільним використовувати його для каркасних будівель на міцних ґрунтах.

2. Стовпчастий фундамент.

Являє собою конструкцію з опорних стовпів. Оптимальне рішення для каркасних та дерев’яних будинків. Підходить для щільного та сухого типу ґрунту.

Може бути виготовлений:
– з дерева – під легкі щитові надвірні споруди;
– залізобетону – під будівлі з цегли та каменю без підвального приміщення;
– з твердих гірських порід – під будь-якими капітальними будівлями крім легких об’єктів на рухомих ґрунтах, тому що виникає ризик бокового зсуву.

Переваги:
– легкий та швидкий монтаж, що суттєво зменшує терміни, відведені на будівництво;
– низька собівартість, що призводить до зниження матеріальних витрат на зведення майбутньої будівлі;
– мінімальний обсяг земляних робіт, а значить не доведеться витрачати кошти на дорогу оренду спецтехніки;
– менший вплив на ґрунт, отже ґрунт під будовою не буде просідати.

Мінуси:
– не підходить для плаваючих та слабконесучих ґрунтів;
– протипоказаний для багатоповерхових масивних будівель;
– стовпчастий фундамент виключає можливість зведення підвального приміщення.

3. Плитний фундамент.

Був винайдений за часів Петра Першого при зведенні Санкт-Петербурга, коли монументальні будівлі треба було поставити на болотисті ґрунти. Являє собою монолітну залізобетонну плиту, яка заливається під всю площу будинку. Область використання – “плаваючі” ґрунти, насипні ґрунти.

Переваги:
– здатність відмінно виконувати задачу по підтримці масивних будівель на складних ґрунтах.

Мінуси:
– не підходить для глибокопромерзаючих ґрунтів;
– вимагає чималих витрат матеріальних та часових ресурсів.

Подробнее о всех вышеперечисленных типах фундаментов и способах их обустройства можно узнать на сайте .

Як підсумок: при виборі типу майбутнього фундаменту зверніть увагу на наступні фактори:
– матеріал стін будинку, його площа та поверховість;
– тип ґрунту.

Існують спеціальні формули, що дозволяють розрахувати оптимальну товщину та конфігурацію фундаменту. Цей відповідальний процес краще довірити експертам.