Художнє кування – це давній процес обробки металу, що здійснюється шляхом його нагрівання до температури, при якій він стає пластичним, і подальшої обробки за допомогою різних ковальських інструментів, що змінюють зовнішній вигляд кованого виробу. У куванні, звичайно, найважливішим вважається ковальське горно, але крім нього в кожній кузні знайдуться й інші необхідні пристосування: ковадло, фулер, зубило, молотки, різні щипці для утримання розпеченого металу та ванна для загартування. У кузні немає нічого зайвого – кожен інструмент завжди застосовується належним чином і коваль, повинен бути навчений роботі з кожним з них. Ковальських справ майстер більшу частину свого робочого часу при виготовленні кованих виробів проводить біля надзвичайно жаркого і потенційно небезпечного горна, і тому невиконання елементарних правил охорони праці, погане навчання професії може легко призвести до отримання сильного опіку від оброблюваного металу.
Ковальське горно – це пристосування, в якому метал нагрівається до температури пластичності. Воно являє собою вогнище, в якому горять засипані вугілля. У нижній частині вогнища монтується фурма, що представляє собою трубу, по якій до вугілля подається повітря, необхідне для їх горіння, і яке буде забезпечувати високу температуру для нагрівання поковки. Для забезпечення хорошої вентиляції на іншому кінці фурми зазвичай монтується повітропровід.
Мабуть, одним з найважливіших інструментів для безпечної роботи в ковальському виробництві – це кліщі, так як рукою, навіть з використанням вогнетривких рукавичок, поковку не можна поміщати або видаляти з горна. Також щипці використовуються для утримання нагрітого металевого шматка в той момент, коли відбувається безпосередньо ручне художнє кування на ковадлі за допомогою інструментів для зміни форми металу.
Ковадло ж є важким металевим пристроєм, яке дозволяє ковалю за допомогою молота і молотків надавати кованим виробам різні форми. Один кінець ковадла зазвичай плоский, інший же, як правило, конічної або округлої форми, на якому металу при обробці ковалем можуть бути надані різні вигнуті форми. Цей кінець ковалі називають рогом, а плоску частину лицьовою.
Як ми вже сказали, ручне художнє кування, тобто процес зміни форми заготовки, відбувається за рахунок періодичних ударів металевими молотками і досить важкими молотами по металу, що утримується щипцями. Крім цих «ударних» інструментів в процесі художнього кування застосовуються стамески, необхідні для нарізання пазів в металі, і харді, що використовуються для його розрізання.
По закінченню виготовлення відкованого елемента він повинен пройти, так зване термічне загартування. Даний процес відбувається шляхом поміщення ковальськими щипцями гарячих кованих виробів у велику загартовувальну ванну, зазвичай наповнену водою, маслом або іншою рідиною, що застосовується для швидкого охолодження металу.
Джерело: www.artferrum.com – фабрика художественной ковки и кузнечных изделий.
Коментарі